НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ

Тимур Хромаєв: «Контролювати обіг криптовалют неможливо і немає сенсу»

Обговорення

Найгостріші суперечки в фінансовому середовищі викликає тема криптовалют. Розкид трактувань величезний – від «валюти майбутнього» до «чергової піраміди». Фінансові регулятори багатьох країн хочуть контролювати нове явище. Україна також намагається вирішити цю проблему: її фінансові регулятори вже почали підготовку єдиної позиції з криптовалют. Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв розповів журналісту FinClub Вікторії Руденко про те, як він сприймає криптовалюти і що держорганам необхідно зробити з ними.


– Що для вас «криптовалюта»: актив, товар, грошовий засіб або цінний папір?

– Однозначно це фінансовий інструмент. Хоча ми повинні розуміти, що визначення криптовалют має формуватися не за замовчуванням, а виходячи з їхнього застосування і використання. У певних ситуаціях це може бути або товар, або фінансовий інструмент, або просто технологія.

– 31 серпня за підсумками засідання Ради фінансової стабільності регулятори пообіцяли врегулювати статус криптовалют в Україні. Хто, на вашу думку, повинен контролювати їх обіг?

– Безумовно, спочатку необхідно врегулювати питання статусу криптовалют, після чого можна буде запропонувати якісь законодавчі основи. Усі розуміють, що контролювати обіг криптовалют неможливо і немає сенсу. Але потрібно дати певні правила, юридичну та законодавчу основу.

Наприклад, Японія минулого року ввела законодавче регулювання криптовалют. Ринок відреагував на запропоновані правила бурхливим зростанням вартості Bitcoin, тому що вони усунули невизначеність з низки питань, дали більше свободи, але й більше захисту інвесторам.

Україна має можливість зараз за рахунок революційних змін законодавчого поля зайняти лідируючі позиції та залучити більше ресурсів на свій фінансовий ринок.

– Правила будуть написані за аналогією з правилами обігу інших фінансових інструментів?

– Саме так. Багато регуляторів фінансових ринків у інших країнах розглядають випуски токенів як емісію цінних паперів і позначають криптовалюти як фінансові інструменти. Відповідно до них застосовуються загальні правила, які існують на цих ринках, для регулювання фінансових інструментів.

Якщо фінансовий інструмент або будь-який актив звертається публічно, наприклад, на біржі, і ціна на нього теж формується публічно, значить, процес звернення і ціноутворення цього інструменту повинен бути регульованим. Адже це впливає на суспільні фінансові відносини, і такий актив може розцінюватися як інвестиційний.

– Хто з регуляторів має займатися контролем і визначенням правил обігу інструменту?

– Однозначно не потрібно створювати ніяких нових міністерств. Регулювання і нагляд за криптовалютами повинні здійснюватися, як і всюди в світі, фінансовими регуляторами. Якщо криптовалюта – засіб для розрахунків, то це сфера регулювання Центрального банку. Але якщо це фінансовий інструмент, такий як цінні папери або похідні цінних паперів, то це сфера Нацкомісії з цінних паперів (НКЦПФР).

– Якою буде роль Нацбанку, НКЦПФР, ДФС та інших держорганів?

– Їхня роль відповідатиме тим повноваженням, які у них вже є або які у них з'являться. Наприклад, на даний момент з усіх регуляторів найбільш слабким є НКЦПФР. Ми досить давно вивчаємо цю ситуацію, намагаємося змінити законодавство, що стосується сфери регулювання ринку, дати регулятору більше інституційної спроможності.

Так, наприклад, у Комісії з цінних паперів сьогодні навіть відсутня можливість кваліфікувати нові інструменти як фінансові, забезпечити розкриття інформації для нових інструментів, протидіяти шахрайству і маніпулюванню тощо.

На жаль, у нас в законодавстві немає норми, яка б дозволяла нам проактивно реагувати на зміну фінансової кон'юнктури.

– В рамках Ради фінансової стабільності не було ідеї залучити кіберполіцію до обговорення перспектив криптовалют в Україні?

– Рада фінстабільності – це майданчик для спілкування фінансових регуляторів. Ми, як фінансові регулятори, повинні спочатку визначити статус криптовалют і суміжних технологій, щоб було зрозуміло, куди рухатися далі з точки зору наших повноважень і планів розвитку фінансового ринку.

– На засіданні Ради фінстабільності одним із завдань ви назвали забезпечення захисту інвесторів. Це не дозволить криптовалютам перетворитися на «сміттєві» цінні папери. Але поки немає правил, забезпечити такий захист досить складно. Більш того, за цим інструментом немає ніякого реального активу, який би гарантував його вартість.

– Завдання щодо захисту прав інвесторів в принципі є основним для нас. Ми повинні забезпечити прозорість інформації, сприяти нівелюванню ризиків, пов'язаних з обігом цих інструментів, а також запобіганню таких порушень, як маніпулювання цінами, інсайдерська торгівля або створення фінансових пірамід. Стосовно біткоінів ці компоненти припускають дуже складні, в тому числі технологічні розробки.

Так, 40% регуляторної діяльності наших колег з Європи – це не паперова робота, а технології. Використання IT, складних систем і алгоритмів – це must have в регулюванні фінансових ринків. У нас активна робота в сфері IT тільки починається.

– Можна сказати, що криптовалюта – це інструмент для інституціональних інвесторів, які розуміють всі можливі ризики?

– Інституціональні інвестори, такі як пенсійні фонди, наприклад, переважно поки що утримуються від використання цього інструменту. Інвестиційні банки вже дивляться на них. Але поки ні криптовалюта, ні токени не є в більшості своїй об'єктом публічних інвестицій, як, наприклад, акції або облігації, основну роль в процесах їхнього випуску та обігу відіграватимуть приватні інвестори. Можливість входження ширшого кола інвесторів зумовлена ​​можливістю визначення юридичного статусу криптовалют, причому як на національному рівні, так і на міжнародному.

– Для масового інвестора криптовалюти навряд чи будуть зрозумілі настільки, щоб він застрахувався від ризиків банальної піраміди.

– Безумовно, ми повинні підвищувати рівень фінансової грамотності та освіченості українців. Але важливими елементами є захист інвестицій, система компенсації втрат тощо.

– Московська біржа днями заявила, що створює платформу для звернення криптовалют. Чи не передчасні такі кроки?

– Ні. Вони вже далеко не перші. Є десятки бірж в усьому світі, які торгують криптоактивами. Є товарні біржі, які торгують «розумними» контрактами. Поступово ці інструменти і суміжні технологічні рішення отримують дедалі більше поширення.

– І на цих майданчиках вже є правила обігу криптоактивів і механізми захисту інвесторів?

– Так, вони активно формуються.

– Що потрібно Україні, щоб стати активним гравцем на ринку криптоактивів?

– У нас в країні криптовалюта не пов'язана з фінансовим сектором. Є прикладний розвиток окремих процесів, але, на жаль, він не отримав ніякої реалізації для фінансового сектора. У світі ж перспективи розвитку криптовалют пов'язують саме з фінансовим сектором.

Просунувшись у врегулюванні питання використання цих інструментів, ми маємо шанс зробити «квантовий стрибок» в своєму розвитку. Ми могли б стати однією з новаторських юрисдикцій, адаптувавши передові норми законодавства.

Причому нам не потрібно підлаштовувати його під технологію. Треба просто трансформувати свою систему під прийняті в світі правила регулювання фінансових ринків, тоді ми отримаємо нові інструменти, нові можливості і шанс на революційний ривок у розвитку.

Джерело: FinClub


← Назад

Також цікаво

  • 11.09.2017 Тимур Хромаев: В Украине фондового рынка нет из-за того, что все процессы на нем «серые»

    Детальніше →
  • 04.01.2017 Тимур Хромаєв: Про що не можна мовчати

    Детальніше →
  • 16.12.2016 Ігор Назарчук: Маніпулювання на фондовому ринку: загроза чи міф?

    Детальніше →
  • 11.11.2016 Тимур Хромаєв: ОВДП: від приватного до суспільного

    Детальніше →
 →
Вхід


Зареєструватися

Найближчі події

  • 27 жовтня НКЦПФР візьме участь у ХІ Щорічному форумі з корпоративного права
    Детальніше →
  • 22 вересня – 18 листопада фахівці НКЦПФР візьмуть участь у програмі щодо європейської інтеграції для регуляторів ринків фінансових послуг
    Детальніше →
  • 21-22 вересня керівництво НКЦПФР візьме участь в Ukrainian Financial Forum 2017
    Детальніше →
 →