На виконання статті 13 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.10.2002р. N249-IV з метою здійснення методичного забезпечення та підвищення якості подання до Державного комітету фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу підготовлено Методичні рекомендації щодо формування коду виду фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу.

Відповідно до вимог наказу Державного комітету фінансового моніторингу України від 13 травня 2003 року № 48 (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які не є банками) та постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2003 року N 189 (для банків) суб’єкти первинного фінансового моніторингу повинні вести реєстр фінансових операції, що підлягають фінансовому моніторингу. У інформації про фінансову операцію, що вноситься до реєстру, обов’язково повинен бути зазначений код виду фінансової операції.

Код виду фінансової операції указується відповідно до Порядку формування коду виду фінансової операції, який зазначений у додатку 1 до наказу Державного комітету фінансового моніторингу України № 48 від 13 травня 2003 року .

Код виду фінансової операції складається з 15 символів, що розбиті на 5 блоків, які мають наступні значення: АБ ВГ ҐД ЕЕЕЕЄЄЄЄ Ж

Поля А та Б заповнюються згідно з довідником "Форма розрахунку (компенсації)" (K_DFM01A).

Поля В та Г заповнюються згідно з довідником "Вид активу" (K_DFM01B).

Поля Ґ та Д заповнюються згідно з довідником "Місцезнаходження (місце реєстрації, обліку) об'єкта" (K_DFM01C).

Поля ЕЕЕЕ та ЄЄЄЄ заповнюються згідно з довідником "Об'єкт операції" (K_DFM01D).

Поле Ж заповнюється згідно з довідником "Відкриття або закриття рахунку" (K_DFM01E).

Для формулювання вірного коду виду фінансової операції необхідно провести формалізацію суті та умов здійснення операції. Умови здійснення операції визначаються тільки з точки зору клієнта. Позиції інших учасників операції та суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що реєструє цю операцію, до уваги не беруться.

Для формалізації операції необхідно визначити наступні параметри:

При формуванні коду виконуються наступні обов’язкові умови:

Слід зазначити, що деякі блоки описують передачу активів при здійсненні всієї операції в цілому (блоки АБ та ҐД або блок ЕЕЕЕЄЄЄЄ), а блок ВГ описує передачу активів при проведенні окремого етапу цієї операції, який спостерігається суб’єктом первинного фінансового моніторингу.

При визначення місцезнаходження об’єкту, що одержується (передається) в результаті виконання, всієї операції, необхідно дотримуватись правила наявності реєстрації (обліку) об’єкту, що одержується (передається) у суб’єкта, що здійснює фінансовий моніторинг.

Тобто у випадку, коли об’єкт, що одержується (передається), є грошові кошти, то банк має можливість визначити місцезнаходження об’єкту, так як банк здійснює облік цього об’єкту. У випадку, коли об’єктом є матеріальні, нематеріальні активи або виконані роботи (надані послуги), банк не має можливості визначити місцезнаходження об’єкту, так як не здійснює облік цього об’єкту, слід зазначати код «3» згідно довідника кодів «Місцезнаходження (місце реєстрації, обліку) об’єкта». Інша ситуація у випадку, коли операція здійснюється по зовнішньоекономічному договору, у цьому випадку банку обов’язково надається договір, що надає можливість банку визначити місцезнаходження об’єкту.

При використанні довідника кодів «Вид активу» (при заповненні блоку ВГ), слід дотримуватись принципу, що операція в цілому та етап одержання (передачі) активу зокрема, розглядається з точки зору клієнта.

Для цілей формування коду виду фінансової операції з цінними паперами та дорожніми чеками згідно довідника кодів «Вид активу» слід відносити до нематеріальних активів – код «2».

При використанні довідника кодів "Об'єкт операції" (при заповненні блоку ЕЕЕЕЄЄЄЄ), слід пам’ятати, що перша цифра коду вказує на загальну характеристику об’єкту, а три наступні – на точний вид. Наприклад: 2 – валюта або банківський метал, 980 – код гривні

3

Приклад № 1. Розглянемо процес складання коду на прикладі операції купівлі-продажу товару. Умова: юридична особа (резидент) проводить оплату контрагенту (резиденту) вантажу пшениці на суму 80 тис. грн. Відбувається списання з рахунку клієнта коштів у безготівковій формі у національній валюті за пшеницю. Обидва рахунки відкриті в установах на території України, операції з рахунками не проводяться. Період діяльності клієнта не перевищує трьох місяців з дня його реєстрації. Суб’єктом первинного фінансового моніторингу є банк, юридична особа, що перераховує грошові кошти – клієнт.

Код матиме вигляд:

Для більшості операцій купівлі товару українськими підприємствами перших шість цифр коду виду фінансової операції будуть однаковими, а саме:

Така універсальність зумовлена тим, що у більшості випадків відбувається списання з рахунку клієнта безготівкової гривні з отриманням компенсації у вигляді матеріального активу за умови, що обидва об’єкти операції знаходяться на території України.

У випадку, якщо розрахунок в операції буде відбуватись готівковою гривнею, код дещо зміниться:

Для безготівкового розрахунку за зовнішньоекономічним договором у іноземній валюті, який надається банку, відповідно контрагент – нерезидент, код матиме вигляд:

Зміна коду місцезнаходження об’єкта, що отримується, обґрунтована тим, що відповідно до умов договору об’єкт операції (пшениця) поставляється юридичній особі (резиденту), тобто об’єкт у результаті виконання операції буде знаходитись на території України.

При купівлі товару за готівкову валюту (наприклад, дорожні чеки) код матиме вигляд:

Об’єкт, що одержується (готівкова валюта), та об’єкт, що передається (дорожні чеки), знаходяться на митній території України, так як здійснення операції купівлі дорожнього чеку забезпечується суб’єктом первинного фінансового моніторингу – резидентом.

Іншим буде код, якщо поставка об’єкту договору на митну територію України не буде здійснюватись, розрахунок грошовими одиницями іноземної держави у безготівковій формі:

Тобто, об’єкт операції знаходиться за межами митної території України, в коді зазначається «2» відповідно до довідника кодів «Місцезнаходження (місце реєстрації, обліку) об’єкта».

Отже, як видно з прикладів, практично будь-яку операцію з купівлі товару можна відобразити кодом, що буде відрізнятись лише однією - двома цифрами, в залежності від способу розрахунку. Така універсальність властива будь-якому коду операції, що може ефективно використовуватись для побудови кодів для фінансових операцій, які не розглядаються у цих методичних рекомендаціях.

Приклад № 2. Розглянемо операцію продажу товару українськими підприємствам. Її основна відмінність від операції купівлі полягає у тому, що клієнт передає компенсацію у вигляді товару та отримує грошові кошти у безготівковій формі.

Код виду такої операції матиме вигляд:

Якщо порівняти цей код з кодом виду операції купівлі (див. приклад № 1), то стає очевидно, що коди в блоках АБ, ВГ та ҐД є дзеркально відображеними. Така властивість окремих блоків розповсюджується на весь код, а не тільки на шість перших цифр.

Коди операцій з купівлі товару для інших форм розрахунку (аналогічно прикладам операцій з продажу товару) та видів валют матимуть відповідно вигляд:

При визначенні операції, як такої, в якій відсутня компенсація за перераховані грошові кошти (наприклад, перерахування або отримання благодійних внесків, фінансової допомоги, обов’язкових податків та зборів, і т.д.) параметр «розрахунок (надання компенсації)» змінюється на параметр «компенсація відсутня» (код «5» змінюється на код «6»).

Приклад № 3. Операція перерахування юридичною особою-резидентом суми фінансової допомоги, операції з рахунками не відбуваються. Суб’єктом первинного фінансового моніторингу є банк, юридична особа, що перераховує кошти – клієнт:

Приклад № 4. Отримання фінансової допомоги (зарахування на рахунок коштів без надання розрахунку або компенсації) будується аналогічно дзеркальним відображенням блоків. Суб’єктом первинного фінансового моніторингу є банк, учасник фінансової операції, що отримує фінансову допомогу – клієнт: