Переклад здійснено

Держфінмоніторингом України

 

ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ 2005/60/ЕС

від 26 жовтня 2005

 

Про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів

та фінансування тероризму

 

(Текст стосується Європейського економічного простору)

 

 

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

 

З огляду на Договір про створення Європейського Співтовариства, та зокрема на перше та третє речення Статті 47(2), та на Статтю 95,

 

А також враховуючи пропозицію Комісії,

 

Та враховуючи думку Європейського економічного та соціального комітету,

 

Враховуючи думку Європейського центрального банку,

 

А також діючи згідно із процедурою, встановленою Статтею 251 Договору,

 

Беручи до уваги, що:

 

(1)                 Значні потоки брудних коштів можуть зашкодити стабільності та репутації фінансового сектору та можуть бути загрозою для ринку, а тероризм може підірвати засади нашого суспільства. Додатково до заходів кримінального права, превентивні заходи через фінансову систему можуть дати результати.

 

(2)                 Міцність, єдність та стабільність кредитних та фінансових установ та довіри до фінансової системи в цілому можуть серйозно загрожувати зусиллям злочинців та їх спільників як у маскуванні походження кримінальних коштів, так і у спрямуванні законних або незаконних грошей на терористичні цілі. З метою уникнення того, щоб Держави-члени вживали заходів із захисту власних фінансових систем, які можуть виявитися несумісними із функціонуванням внутрішнього ринку та приписами норм права, а також публічною політикою Суспільства, необхідно вживати спільних заходів для всього Співтовариства.

 

(3)                 З метою сприяння злочинній діяльності злочинці, що відмивають кошти та фінансують тероризм, можуть спробувати скористатися свободою руху капіталів та свободою надання фінансових послуг, як і передбачені єдиною фінансовою зоною, якщо не буде вжито певних координаційних заходів на рівні Співтовариства.

 

(4)                 У відповідь на всі ці загрози у сфері відмивання коштів, було прийнято Директиву Ради 91/308/ЕЕС від 10 червня 1991р. про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів. Від Держав-членів вимагалося заборонити відмивання коштів і зобов’язати фінансовий сектор, що поєднує кредитні установи та широкий спектр інших фінансових установ, ідентифікувати своїх клієнтів, вести належні архіви, встановлювати внутрішні процедури навчання персоналу та захисту від відмивання коштів, та звітувати компетентним органам про будь-які ознаки відмивання коштів.

 

(5)                 Відмивання коштів та фінансування тероризму зазвичай здійснюється в міжнародному контексті. Заходи, вжиті виключно на національному рівні, чи навіть рівні тільки Співтовариства, без міжнародної координації та співробітництва, матимуть дуже обмежений результат. Заходи, затверджені Співтовариством у цій сфері мають координуватися з іншими заходами, які вживаються в рамках інших міжнародних ініціатив. Заходи Співтовариства мають і надалі враховувати Рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (далі - FATF), яка є головною міжнародною установою в сфері боротьби із відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Оскільки Рекомендації FATF були суттєво переглянуті та розширені у 2003 р., Директива Співтовариства має бути узгоджена із цими новими міжнародними стандартами.

 

(6)                 Генеральна угода про торгівлю послугами (GATS) дозволяє Членам затверджувати заходи, необхідні для захисту норм поведінки, попередження шахрайства, а також вживати обґрунтовані заходи, включаючи забезпечення стабільності та цілісності фінансової системи.

 

(7)                 Хоча спочатку відмивання коштів було обмежено тільки злочинами, пов’язаними з наркотиками, в останні роки з’явилася тенденція значного розширення визначення відмивання коштів на основі більш широкого спектру предикатних злочинів. Широкий спектр інструментів предикатних злочинів сприяє звітуванню про підозрілі операції та міжнародному співробітництву в цій галузі. Тому визначення серйозного злочину має бути узгоджене з визначенням серйозного злочину у Рамковому Рішенні Ради 2001/500/JHA від 26 червня 2001р. щодо відмивання коштів, ідентифікації, відслідковування, заморожування, арешту та конфіскації засобів та доходів від злочину.

 

(8)                 Крім того, використання фінансової системи для спрямування кримінальних або навіть законних грошей на терористичні цілі створює ризик цілісності, належному функціонуванню, репутації та стабільності фінансової системи. Відповідно, превентивні заходи цієї Директиви мають включати не тільки маніпулювання коштами, що мають кримінальне походження, але також збір коштів чи власності на терористичні цілі.

 

(9)                 Директива 91/308/ЕЕС, хоча і накладала зобов’язання ідентифікації клієнта, але містила відносно невелику кількість вказівок щодо відповідних процедур. З огляду на важливість цього аспекту для попередження відмивання коштів, бажано, згідно з новими міжнародними нормами, ввести конкретніші та детальніші положення про ідентифікацію клієнта та будь-якого бенефіціара, та перевірку їх особи. В цьому відношенні суттєвим є точне визначення поняття „бенефіціар”. Коли попередньо не було визначено окремих бенефіціарів юридичної особи або установи, такої як фонд або траст, і, таким чином, неможливо ідентифікувати особу, яка є бенефіціаром, достатньою буде ідентифікація кола осіб, які є бенефіціарами фонду або трасту. Ця вимога не має включати ідентифікацію осіб, які входять до цього кола бенефіціарів.

 

(10)              Установи та особи, зазначені в цій Директиві мають, відповідно до цієї Директиви, ідентифікувати та перевіряти бенефіціарів. Для виконання цієї вимоги, вона має передаватися до тих установ та осіб, які користуються загальнодоступними записами бенефіціарів, взяти інформацію у своїх клієнтів, або отримати інформацію іншим чином, враховуючи рівень принципу належної обачності по відношенню до таких клієнтів щодо ризику відмивання коштів та фінансування тероризму, що залежить від виду клієнту, ділових відносин, товарів та послуг.

 

(11)              Кредитні угоди, у яких кредитний рахунок служить лише для впорядкування займу та виплати займу, створюється з рахунку, що було відкрито на ім’я клієнта кредитної установи, на якого поширюється дія цієї Директиви, відповідно до Статті 8(1)(а) до 9(с), мають вважатися прикладом типів операцій з найменшим ризиком.

 

(12)              Відповідно до рівня контролю над використанням власності надавачами власності юридичної особи або компанії, вони мають ідентифікуватися як бенефіціари. 

 

(13)              Трастові відносини широко використовуються в комерційних процесах, як міжнародно визнаний показник повністю контрольований фінансових ринків оптової торгівлі. Зобов’язання ідентифікувати бенефіціара, виходить не тільки з факту, що існують трастові відносини в цьому конкретному випадку.

 

(14)              Ця Директива повинна також застосовуватися до тієї діяльності установ та осіб, яка здійснюється через Інтернет.

 

(15)              Посилення контролю у фінансовому секторі підбурило осіб, які відмивають кошти  та фінансують тероризм шукати альтернативні методи для приховання походження доходів від злочинів та, зважаючи на те, що такі канали можуть використовуватися для фінансування тероризму, зобов’язання боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму мають охоплювати посередників страхування життя та трасти і компанії, які надають послуги.

 

(16)              Суб’єкти, які вже підпадають під юридичні зобов’язання за страховою діяльністю, а тому і під цілі цієї Директиви, не повинні включатися до категорії страхових посередників.

 

(17)              Діяльність особи як директора компанії або помічника не від себе особисто, дозволяє вважати особу, трастами або компаніями, які надають послуги. З цієї мети, визначення охоплює лише тільки тих осіб, які діють як директор компанії або помічник від третьої особи та за принципом діяльності.

 

(18)              Використання великих готівкових платежів довело, що воно є дуже уразливим до відмивання коштів та фінансування тероризму. Тому, у тих Державах-членах, які дозволяють готівкові платежі на суму, що перевищує встановлений поріг, всі фізичні або юридичні особи, які займаються торгівлею товарами в межах діяльності, мають підпадати під дію цієї Директиви, коли вони приймають такі готівкові платежі. Дилери дорогоцінними товарами, такими як, дорогоцінні каміння або метали, або витвори мистецтва, та лоти аукціонів, у будь-якому випадку підпадають під дію цієї Директиви, відповідно до сум готівкових платежів, що становить 15 000 євро чи більше. Для забезпечення ефективного моніторингу відповідності цій Директиві потенційно широкої групи установ та осіб, Держави-члени можуть націлювати свою діяльність щодо моніторингу, зокрема на тих фізичний та юридичних осіб, які здійснюють торгівлю товарами, що відносяться до групи товарів відносно високого ризику відмивання коштів та фінансування тероризму, відповідно до принципу нагляду заснованого на ризику. З огляду на різні ситуації в різних Державах-членах, Держави-члени можуть вирішити  прийняти більш строгі положення, з метою належним чином упорядковувати ризик щодо великих готівкових платежів.

 

(19)              Директива 91/308/ЕЕС ввела у сферу дії режиму Співтовариства щодо боротьби з відмиванням коштів нотаріусів та інших незалежних фахівців-юристів; це має зберегтися без змін у цій Директиві; такі фахівці-юристи, за визначенням Держав-членів, є предметом положень цієї Директиви коли беруть участь у фінансових та корпоративних операціях, включаючи надання порад щодо податків, де найбільше існує ризик, що послугами таких фахівців-юристів будуть зловживати із метою відмивання доходів від кримінальної діяльності або фінансування тероризму.

 

(20)              В разі, якщо незалежні представники професій з надання юридичних порад, визначаються та контролюються на законодавчому рівні, наприклад, такі як адвокати, які визначають правовий статус клієнта або представляють клієнта на судових процесах, згідно із Директивою не бажано було накладати на них зобов’язання відносно цих видів діяльності звітувати про підозру у відмиванні коштів та фінансуванні тероризму. Щодо будь-якого зобов’язання звітувати має бути виключення стосовно звітування про інформацію, отриману до, під час або після судового процесу, або під час визначення правового статусу клієнта. Таким чином, юридичні поради мають залишатися під дією режиму професійної таємниці, якщо тільки радник з юридичних питань сам не бере участі у відмиванні коштів або фінансуванні тероризму, юридична порада не дається для відмивання коштів або фінансування тероризму, або якщо юрист знає, що клієнт бажає отримати юридичну пораду із метою відмивання коштів або фінансування тероризму.

 

(21)              Послуги, які можна безпосередньо порівняти, слід трактувати так само, коли вони виконуються професіоналом, на якого поширюється дія цієї Директиви. З метою забезпечення поваги до прав, викладених у Європейській Конвенції захисту прав людини та основних свобод та Договору про створення Європейського Союзу, у справах із аудиторами, зовнішніми бухгалтерами та податковими радниками, які в деяких державах-членах можуть захищати або представляти клієнта в контексті судочинства або підтверджувати правовий статус клієнта, інформація, яку вони отримають в процесі виконання цих завдань не має бути предметом обов’язкового звітування згідно з цією Директивою.

 

(22)              Має бути визнано, що ризик відмивання коштів та фінансування тероризму не однаковим в кожному випадку. Згідно із підходом заснованим на ризику, у законодавстві Співдружності слід запровадити принцип, який дозволяв би в певних випадках застосовувати щодо клієнтів спрощення режиму належної обачності.

 

(23)              Часткове скасування ідентифікації бенефіціарів сукупних рахунків, які підтримують нотаріуси або інші незалежні фахівці-юристи, не повинне шкодити виконанню зобов’язань нотаріусами та іншим незалежними фахівцями-юристами згідно цієї Директиви. Такі зобов’язання включають необхідність для самих нотаріусів або інших незалежних фахівців-юристів ідентифікувати бенефіціарів сукупних рахунків, які ними підтримуються.    

 

(24)              Відповідно, законодавство Співдружності має визнавати, що певні ситуації становлять більший ризик відмивання коштів або фінансування тероризму. Хоча слід визначати особу та ділові характеристики всіх клієнтів, проте існують випадки, коли необхідні особливо ретельні процедури ідентифікації та перевірки клієнта.

 

(25)   Цей факт є особливо справедливим для ділових стосунків із особами, які обіймають, або обіймали важливі громадські посади, зокрема якщо вони походять із країн, де широко розповсюджена корупція. Такі зв’язки можуть наразити фінансовий сектор не значну небезпеку як відносно репутації, так і відносно законності. Міжнародні зусилля щодо боротьби з корупцією також підтверджують необхідність приділяти особливу увагу до таких справ та застосовувати достатньо повний комплекс заходів належної обачливості клієнта, що стосується внутрішніх політичних діячів, або посилений комплекс заходів належної обачливості клієнта, що стосується політичних діячів іншої Держави-члена або третьої країни.

 

(26)   Отримання дозволу від керівництва для встановлення ділових стосунків не припускає отримання дозволу ради директорів, але безпосередньо вищого рівня ієрархії особи, яка намагається отримати цей дозвіл.

 

(27) З метою уникнення повторних процедур ідентифікації клієнтів, які ведуть до затягування та неефективності діяльності, бажано, за умови належних застережень, дозволити клієнтам при представленні посилатися на ідентифікацію, виконану в іншому місці. Коли установа або особа, які підпадають під дію цієї Директиви, покладаються на третю сторону, найбільша відповідальність за процедуру належної обачливості клієнта залишається за установою або особою, якій представлений клієнт. Третя сторона, або особа, яка представляє клієнта, також зберігає свою відповідальність за всі вимоги цієї Директиви, включаючи вимогу звітування щодо підозрілих операцій та зберігати записи реєстрації в рамках ділових стосунків з клієнтом згідно цієї Директиви.

 

(28)   У випадку наявності агентських або зовнішніх стосунків на контрактній основі між установами та особами, на яких поширюється дія цієї  Директиви, та зовнішніми фізичними або юридичними особами, на яких не поширюється дія даної Директиви, будь-які фінансові зобов’язання щодо боротьби з відмивання коштів та фінансуванням тероризму для таких агентських та зовнішніх надавачів послуг, як складових частин установ або осіб, на яких поширюється дія даної Директиви, можуть випливати лише з контракту, а не з цієї Директиви. Відповідальність за дотримання цієї Директиви має залишатися за установою або особою, на яку поширюється її дія.

 

(37)              Інформація про підозрілу операцію має надаватися підрозділу фінансової розвідки (ПФР), який діє в якості національного центру з отримання, аналізу та розповсюдження серед компетентних органів звітів про підозрілі операції та іншої інформації, яка стосується можливого відмивання коштів або фінансування тероризму. Це не примушує Держави-члени змінювати їхні існуючі системи звітування, в яких звітування відбувається через прокурора або інші правоохоронні органи, оскільки інформація направляється своєчасно та не фільтровано до ПФР, дозволяючи їм вести свої справи належним чином, включаючи міжнародне співробітництво з іншими ПФР.

 

(30) Шляхом часткового обмеження загальної заборони на здійснення підозрілих операцій, установи та особи, на яких поширюється дія цієї Директиви, можуть здійснювати підозрілі операції перед інформуванням компетентних органів, якщо відмова від виконання є неможливою або такою, що порушує спроби переслідування бенефіціарів підозрілих операцій з відмивання коштів або фінансування тероризму. Це, однак, має відбуватися без нанесення шкоди міжнародним зобов’язанням, прийнятим Державами-членами щодо замороження без затримки коштів або інших активів терористів, терористичних організацій або тих, хто фінансує тероризм, у відповідності із відповідними резолюціями Ради Безпеки Об’єднаних Націй.

 

(31)  Якщо Держава-член вирішує використовувати привілеї, що надаються Статтею 23(2), вона може дозволити або вимагати від саморегулюючого органу, що представляє осіб, про яких йдеться в зазначеній Статті, не передавати до ПФР будь-яку інформацію, отриману від таких осіб в обставинах, на які посилається зазначена Стаття.   

 

(32)   Було декілька випадків, коли працівники, які звітують про свої підозри щодо відмивання коштів, зазнавали небезпеки або ворожих дій. Хоча, Директива не може втручатися у юридичні процедури Держав-членів, це є ключовим питанням з огляду на ефективність системи боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Держави-члени мають бути обізнаними з цією проблемою та мають робити всеможливе для захисту працівників від таких небезпек або ворожих дій.

 

(33)              Розповсюдження інформації, про що йдеться в Статті 28, має відбуватися у відповідності із правилами передачі персональних даних третім країнам, як це викладено в Директиві 95/46/ЕС Європейського Парламенту та Ради від 24 жовтня 1995 року про захист осіб по відношенню до обробки персональних даних та про вільних рух таких даних. Крім того, Стаття 28 не може втручатися в національний захист даних та законодавство про професійну таємницю.

 

(34)   Особи, які лише конвертують паперові документи на електронні дані та діють за контрактом із кредитною установою або фінансовою установою, не підпадають в сферу дії даної Директиви, а також будь-які фізичні або юридичні особи, які надають послуги кредитних або фінансових установ лише за допомогою системи повідомлень або інших систем підтримки для передачі коштів або за допомогою клірингових або розрахункових систем.

 

(35) Відмивання коштів та фінансування тероризму є міжнародними проблемами та зусилля у боротьбі з ними мають бути глобальними. Якщо кредитні та фінансові установи Співтовариства мають відділення та філії, що знаходяться в третіх країнах, в яких законодавство у цій сфері є недостатнім, вони повинні, для того, щоб уникнути застосування різних стандартів по відношенню до установи або групи установ, застосовувати стандарти Співтовариства або повідомити компетентні органи Держави-члена, якщо таке застосування є неможливим.

 

(36)  Важливо, щоб фінансові та кредитні установи були здатними швидко відповідати на запити щодо інформації про те, чи підтримують вони ділові відносини із названими особами. З метою ідентифікації таких ділових відносин для того, щоб бути здатними надавати інформацію швидко, кредитні та фінансові установи повинні мати ефективні системи на місцях, які є відповідними з розміром та характером їх бізнесу. В особливості це стосується кредитних установ та великих фінансових установ, що мають електронні системи в своєму розпорядженні. Це положення є особливо важливим в контексті процедур, направлених на заходи із замороження та конфіскації активів (включаючи активи терористів), у відповідності із чинним національним законодавством та законодавством Співтовариства про боротьбу з тероризмом.

 

(37)              Цією Директивою визначені детальні правила заходів обачливості щодо  клієнта, в тому числі посилені заходи обачливості щодо клієнтів високого ризику або підприємницьких відносин, такі як відповідні процедури визначення, чи є особа відомим політичним діячем, а також деякі додаткові, більш детальні вимоги, такі як наявність відповідних процедур та політики управління. Всі ці вимоги повинні виконуватися кожною з установ та осіб, передбачених цією Директивою, в той час як від Держав-членів очікується детальне впровадження цих положень відповідно до особливостей різних професій та різниці у структурі та розміру установ та осіб передбачених цією Директивою.

 

(38)              З метою забезпечення виконання законодавства Співтовариства установами та іншими суб’єктами, що належать до його сфери його дії, вони за можливістю повинні отримувати зворотній зв’язок про корисність та реалізацію звітів, які вони надають. З цією метою, а також для можливості нагляду за ефективністю їх систем боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму, Держави-члени повинні вести та вдосконалювати відповідну статистику.

 

(39)              Під час реєстрації або ліцензування пункту обміну валюти, трасту та компанії, що надає послуги, або казино в межах країни, компетентні органи повинні забезпечувати, щоб особи, які керують або будуть керувати бізнесом таких суб’єктів та бенефіціари таких суб’єктів були відповідними та справжніми особами. Критерії визначення, чи є особа відповідною та справжньою, повинні встановлюватись відповідно до національного законодавства. Як мінімум, такі критерії повинні відображати необхідність захисту таких суб’єктів від зловживання ними їх керівництвом або бенефіціарами для злочинних цілей.

 

(40)              Враховуючи міжнародний характер відмивання коштів та фінансування тероризму, координування та співробітництво між ПФР повинні здійснюватися у якомога ширшому сенсі, як зазначено у Рішенні Ради № 2000/642/JHA від 17 жовтня 2000 р., щодо організації співробітництва між підрозділами фінансових розвідок Держав-членів   стосовно обміну інформацією, включаючи створення мережі FIU-net Європейського Союзу. З цією метою Комісія повинна надавати таку підтримку, як вимагає необхідність спрощення такого координування, включаючи фінансову підтримку.

 

(41)              Важливість боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму повинна схилити Держави-члени до створення ефективних, пропорційних та переконливих засобів покарання у національному законодавстві за порушення положень національного законодавства, прийнятих відповідно до цієї Директиви. Положення повинні бути розроблені для покарання фізичних та юридичних осіб. Оскільки юридичні особи часто використовуються для комплексного відмивання коштів або фінансування тероризму, санкції також повинні застосвуватись у відповідності до діяльності, яку здійснює юридична особа.

 

(42)              Фізичні особи, що здійснюють будь-який з видів діяльності, зазначених у Статті 2(1)(3)(а) та (b) у складі юридичної особи, але на незалежній основі, повинні нести окрему відповідальність за невідповідність положенням цієї Директиви, за винятком випадків, передбачених Статтею 35.

 

(43)              Роз’ясенння технічних аспектів правил, викладених у цій Директиві, може бути необхідним для забезпечення ефективного та достатньою мірою послідовного впровадження цієї Директиви, враховуючи різні фінансові інструменти, професії та ризики у різних Державах-членах та технічний розвиток у сфері боротьби з відмиванням коштів та фінансування тероризму. Комісія відповідно повинна бути уповноваженою приймати засоби впровадження, такі як певні критерії ідентифікації ситуацій низького або високого ризику, у яких будуть достатніми спрощені, або будуть доцільними посилені заходи обачливості, застосовані таким чином, що вони не змінюють основні елементи цієї Директиви, і що Комісія діє у відповідності до принципів, визначених у цій Директиві, після надання консультацій Комітету з питань боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму.

 

(44)              Засоби, необхідні для вправадження цієї Директиви, повинні прийматися у відповідності із Рішенням Ради № 1999/468/ЕС від 28 червня 1999 р., яке визначає порядки впровадження повноважень, наданих Комісії. З цією метою повинен бути створений новий Комітет з питань боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму на заміну Комітету з питань повідомлень про відмивання коштів, заснований Директивою № 91/ 308/ЕЕС.

 

(45)              З огляду на дуже суттєві зміни, що слід внести до Директиви № 91/ 308/ЕЕС, вона має бути скасована задля уникнення плутанини.

 

(46)              Оскільки мета цієї Директиви, а саме запобігання використанню фінансових систем з метою відмивання коштів та фінансування тероризму, належним чином не може бути досягнута Державами-членами, і таким чином, для масштабності та ефективності цієї діяльності, досягнути кращим чином на рівні Співтовариства, Співтовариство може прийняти засоби, відповідно до принципу додатковості, як визначено у Статті 5 Угоди. Відповідно до принципу пропорційності, як визначено у Статті, ця Директива не далеко відходить від засобів, необхідних для досягнення цієї мети.   

       

(47) Виконуючи визначені повноваження згідно цієї Директиви, Комісія повинна поважати наступні принципи: необхідність у високих рівнях прозорості та консультації з установами та особами, які підпадають під дію цієї Директиви, з Європейським Парламентом та Радою; необхідність гарантування того, що компетентні органи зможуть забезпечити відповідність з правилами; баланс витрат та прибутків установ та осіб, які підпадають під дію цієї Директиви, на довгостроковій основі будь-яких заходів імплементування; необхідність поважати необхідну гнучкість щодо застосування заходів впровадження згідно підходу чутливості до ризику; необхідність забезпечення узгодженості з іншим законодавством Співтовариства у цій сфері; необхідність захисту Співтовариства, його Держав-членів та їх громадян від результатів відмивання коштів та фінансування тероризму.

 

(48) Ця Директива поважає фундаментальні права та ґрунтується на принципах, визначених зокрема у Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу. Ніщо у цій Директиві не повинно трактуватися та застосовуватися у спосіб, який суперечить Європейській конвенції з прав людини,

 

 

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

 

Розділ І

 

Предмет, сфера застосування та визначення

 

Стаття 1

 

1.                    Держави-члени мають забезпечити визнання відмивання коштів та фінансування тероризму забороненим.

 

2.                    Для цілей даної Директиви, такі дії, вчинені умисно, вважаються відмиванням коштів:

 

a)      конвертація або передача власності, якщо відомо, що ця власність походить від кримінальної діяльності або від акту участі у такій діяльності, з метою приховування чи маскування незаконного походження цієї власності, або допомога будь-якій особі, яка бере участь у виконанні такої діяльності з метою ухиляння від юридичних наслідків такої діяльності;

b)      приховування або маскування справжньої природи, джерел, місцезнаходження, розміщення, переміщення, прав або власності на майно, за обізнаності у тому, що ця власність походить від кримінальної діяльності або від акту участі у такій діяльності;

c) придбання, володіння або використання власності за обізнаності, при її отриманні, що ця власність походить від кримінальної діяльності, або від акту участі у такій дальності;

d) участь спільно з або у законспірованих спробах, або у допомозі, співучасті, сприянні або наданні порад щодо будь-яких дій, описаних у абзацах вище.

 

3.                    Відмивання коштів має розглядатися як таке, навіть якщо діяльність із створення власності для подальшого відмивання, була виконана на території іншої Держави-члена, або у третій країні.

 

4.                    Для цілей Директиви, „фінансування тероризму” означає надання або збирання коштів будь-яким шляхом, прямо або опосередковано із наміром використання або за обізнаності, що вона буде повністю чи частково використовуватися з метою вчинення будь-якого злочину в рамках Статей 1-4 Рамкового рішення Ради 2002/475/JHA від 13 червня 2002 року щодо боротьби з тероризмом.

 

5.                    Знання, намір чи мета, необхідні як складовий елемент діяльності, описаної у параграфах 2 та 4, можуть виходити з об’єктивних фактичних обставин.

 

 

Стаття 2

 

1.                    Ця Директива має застосовуватись до:

(1)                 кредитних установ;

(2)                 фінансових установ;

(3)                 таких юридичних та фізичних осіб, що виконують свої професійні обов’язки:

(a)                 аудитори; зовнішні бухгалтери та податкові радники;

(b)                 нотаріуси та інші незалежні фахівці-юристи, коли вони беруть участь, діючи від імені або на користь клієнта, у будь-яких фінансових операціях, або операціях із нерухомістю, або допомагаючи  планувати чи виконувати операції своїх клієнтів які стосуються:

(i)                   купівлі та продажу нерухомості або підприємств;

(ii)                 управління грошима клієнта, його цінними паперами та іншим майном;

(iii)                відкриття або управління банківськими, ощадними рахунками чи цінними паперами;

(iv)               структуризація внесків, необхідних для створення, роботи та управління компаніями;

(v)                 створення, робота або управління трастами, компаніями або подібними структурами;

(c)                 особи, які надають послуги трастам та компаніям, що не підпадають під визначення пунктів (а) та (b);

(d)                 агенти з нерухомості;

(e)                 інші фізичні або юридичні особи, що торгують товарами, коли платіж здійснюється готівкою в сумі, що дорівнює або перевищує 15000 євро, коли операція здійснюється одноразово або в кілька операцій, які виявляться пов’язаними між собою;

(f)                  казино.

 

2.  Держави-члени можуть вирішити, що не підпадають під Статті 3 (1) або (2) юридичні або фізичні особи, які здійснюють фінансову діяльність випадково та обмежено, та коли існує дуже незначний ризик відмивання коштів та фінансування тероризму.

 

Стаття 3