ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ
Проект від 28.02.2008.
Коректорами не перевірено
КОНСУЛЬТАЦІЇ ЩОДО
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В АКЦІОНЕРНИХ
ТОВАРИСТВАХ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ІНВЕСТОРІВ
Зелена книга
|

|
Центр соціальних експертиз
Інституту соціології НАН України
|
ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………………………………...3
- мета розробки
Зеленої книги ………………………………………...3
- аналіз ситуації
та головних факторів пов’язаних з проблемою……4
- існуючи
документи планування та законодавство …………………6
- установи,
пов’язані з вирішенням проблеми………………………...7
Опис проблеми ……………………………………………………………...9
Цілі політики, які планується досягти ………………………………….11
Опис головних можливих напрями вирішення проблеми ………………..
- ідентифікація
альтернативних рішень ….……………
- головні кроки і
відповідальні органи влади …………………….
- комунікативний
план…………………………………………..
Загальні умови
для моніторингу й оцінки впливу за умови прийняття політик ………………………………………………………………………..
ВСТУП
Мета цієї Зеленої книги привернути увагу політиків,
керівників бізнес-кіл на необхідність координації зусиль по створенню в Україні
прозорих правил та рівних умов для інвесторів, заручитися підтримкою
професіоналів фондового ринку та всіх зацікавлених сторін в питанні
створення системи захисту прав інвесторів та підвищення рівня корпоративної
культури в акціонерних товариствах.
Цей документ з аналізу політики розробляється в рамках
проекту «Посилення інституційної спроможності центральних органів виконавчої
влади до вироблення політики у контексті створення концепції
тренінгово-консультаційного Центру розвитку вищого корпусу державної служби».
Проект здійснюється на виконання розпорядження Кабінету
Міністрів України «Про забезпечення діяльності груп аналізу політики у
центральних органах виконавчої влади та Секретаріаті Кабінету Міністрів
України» від 7 лютого 2007 р. № 32-р. Замовником проекту є Центр сприяння
інституційному розвитку державної служби при Головному управлінні державної
служби України, виконавцем - ДП Інституту соціології НАН України «Центр
соціальних експертиз». Проект здійснюється коштом Державного бюджету України.
Питання, які виносять на обговорення:
Чому на ваш погляд менеджмент українських акціонерних
товариств не усвідомлює необхідність запровадження цивілізованих стандартів
корпоративного управління, прийнятних у всьому світі?
Чому, на ваш погляд Україна має таку значну кількість
проблем на фондовому ринку?
Які, на ваш погляд, мають бути дії Державної комісії з
цінних паперів та
фондового ринку при виборі політики
«залишити все без змін»?
Чи можливо зобов’язати на рівні закону акціонерні товариства
відповідати принципам
корпоративного управління ?
Які інструменти, на ваш погляд, доцільніше
застосовувати при проведенні інформаційно-роз’яснювальної роботи?
Коло яких осіб, на ваш погляд, необхідно залучити до
інформаційно-роз’яснювальної роботи в першу чергу?
Прохання присилати Ваші коментарі та пропозиції з
25.02.2008р. по 14.03. 2008р. на таку адресу м. Київ, вул. Горького, 51
(Департамент корпоративних відносин) – або на електронну адресу – voytova@stockmarket.gov.ua
Усі коментарі, пропозиції та зауваження будуть ретельно
опрацьовані.
Електронна версія документа розмішена на сайті.
Круглий стіл з обговорення планується провести 19.03.2008р.
Остаточна версія консультаційного документа буде
оприлюднена 24.03.2008.
Аналіз ситуації та головних факторів пов’язаних з проблемою.
В Україні триває складний процес становлення і
розбудови демократичної, правової держави, інтеграції її в світову
політичну і економічну системи. Найбільший вплив на реформування економіки
України відіграла приватизаційна політика. Масова приватизація не в повній мірі
вирішила головне економічне завдання – надходження інвестицій на підприємства
та формування ефективного власника. Акції емітовані в процесі приватизації, так
і не стали фінансовим інструментом для внесення населенням вкладів з метою їх
збереження та отримання прибутку від володіння акціями або їх наступного
продажу.
Необхідність підвищення рівня корпоративного управління в
акціонерних товариствах та створення системи захисту прав акціонерів виникли
одночасно з розповсюдженням акціонерних форм організації господарювання. Однак
проблема виявилася настільки важливою, що сьогодні її можна віднести до
основоположних на шляху побудови в Україні ефективної економіки та благополуччя
в соціальному плані суспільства.
Кількість акціонерних товариств в Україні, тис. шт.

Загальна кількість особових рахунків власників іменних
цінних паперів
(за адміністративними даними реєстраторів та зберігачів), млн.
шт.
Конче потрібне формування правової бази занадто затягнулося.
26 статей Закону України «Про господарські товариства», прийнятого у 1991 році
вже давно не відповідають мінімальним вимогам щодо регулювання діяльності
акціонерних товариств та захисту прав їх учасників. Законодавчі проблеми вже
призвели до численних конфліктів у сфері корпоративного управління, завдали
великої шкоди інтересам нашої держави та її інвестиційному іміджу. Внесення
окремих «косметичних» змін в Закон України «Про господарські товариства» з того
чи іншого питання не дає бажаного результату, оскільки необхідне кардинальне
реформування системи правового регулювання діяльності акціонерних товариств та
створення системи захисту прав акціонерів.
Треба зазначити, що довгий час вся увага щодо політичної та
економічної ситуації була зосереджена на макрорівні - боротьбі з глибокою
економічною кризою. Це відволікало від питань мікро рівня серед яких розвиток
корпоративного управління та створення системи захисту прав акціонерів. По
справжньому про цю проблему на повний голос заговорили п’ять-шість років
тому, коли наочно стало видно, що довготривала економічна стабілізація
неможлива без вирішення відносин, які утворюються в середині акціонерних
товариств.
Досвід таких країн як США, Канада, Велика Британія прискорив
об’єднання всього світового співтовариства на шляху вирішення проблеми
корпоративного управління, головною складовою якого є забезпечення інтересів
акціонерів та захист їх прав. У 1999 році 29 країн – членів організації
економічного і соціального розвитку оформили принципи корпоративного
управління, які стали у політичному плані орієнтиром для реформ корпоративного
управління в багатьох країнах. У 2000 році вони включені у зведення 12
всесвітніх стандартів фінансової стабільності, складених у рамках форуму з
питань фінансової стабільності.
Серед головних завдань, що стоять перед Україною, яка обрала
для себе стратегію інтеграції до Європейського Союзу є проведення
фундаментальних досліджень і аналізу процесів, що відбуваються в акціонерних
товариствах, формування правової бази функціонування акціонерних товариств та
захисту прав їх учасників, підготовка суспільства до корпоративних відносин,
удосконалення судової практики, формування інфраструктури ринку цінних паперів.
Цей далеко не повний перелік питань говорить про те, що
захист прав акціонерів не можна розглядати як якусь ізольовану проблему. Вона
тісно переплітається з усіма складовими економічних і соціальних реформ і
повинна здійснюватися професіоналами, зусиллями законодавчої, виконавчої та
судової гілок влади, засобами масової інформації.
Існуючи документи планування та законодавство
Правові засади здійснення державного регулювання ринку
цінних паперів та державного контролю за випуском та обігом цінних паперів та
їх похідних в Україні визначає Закон України «Про державне регулювання ринку
цінних паперів в Україні» (30.10.1996р. №448/96 ВР)
Поняття і види господарських товариств, правила їх
створення, діяльності, а також права і обов’язки їх учасників та засновників
визначає Закон України «Про господарські товариства» ( 19.09.1991р. №1579-ХІІ)
Правові основи обігу цінних паперів у національній депозитарній
системі та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні визначає
Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного
обігу цінних паперів в Україні» ( 10.12.1997р. №710/97-ВР)
Відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних
паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою
забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку регулює
Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» ( 23.02.2006р. №3480-IV)
Указом Президента від 28 березня 2001 року №198/2001 «Про
додаткові заходи щодо розвитку фондового ринку України» на Державну комісію з
цінних паперів та фондового ринку покладено повноваження щодо методологічного
забезпечення запровадження та розвитку загальноприйнятих принципів
корпоративного управління.
Принципи корпоративного управління, затверджені рішенням
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2003 року №
571 містять ключові засади, на основі яких мають розвиватися корпоративні
відносини в Україні та конкретні рекомендації щодо якісного та прозорого
управління акціонерним товариством відповідно до міжнародних
стандартів.
Укази Президента України «Про додаткові заходи щодо розвитку
фондового ринку України» від 26 березня 2001 року №198/2001, «Про заходи щодо
розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 21 березня
2002 року №280/2002, розпорядження Кабінету Міністрів України «“Про
затвердження заходів щодо реалізації пріоритетних напрямів розвитку
корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 18 січня 2003 року №
25-р щодо впорядковування діяльності акціонерних товариств відповідно до
Принципів корпоративного управління.
Установи, пов’язані з вирішенням проблеми
Відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку
цінних паперів в Україні» контроль та нагляд за дотриманням учасниками ринку
цінних паперів вимог актів законодавства покладено на Державну комісію з
цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за
діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених
чинним законодавством.
Система державного регулювання ринку цінних паперів в
Україні


Відповідно до законодавства України державне регулювання
щодо ринку банківських послуг здійснюється Національним банком України, щодо
ринків цінних паперів та похідних цінних паперів – Державною комісією з цінних
паперів та фондового ринку, щодо інших ринків фінансових послуг – Державною
комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.
Реалізація державної політики у сфері приватизації
здійснюється Фондом державного майна України.
Антимонопольний комітет України здійснює контроль за
дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції у процесі
обігу цінних паперів, контроль за концентрацією суб’єктів господарювання.
Державний комітет України з питань регуляторної політики та
підприємництва виконує завдання щодо координування діяльності виконавчих
органів в процесі розробки і реалізації політики, що стосується розвитку і
підтримки підприємництва в Україні та здійснення державної регуляторної
політики.
Міністерство юстиції України здійснює завдання щодо забезпечення
захисту прав і свобод людини і громадянина у визначеній сфері, проведення правової
експертизи проектів нормативно-правових актів, державної реєстрації нормативно-правових
актів, координації нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади
та контролю за такою діяльністю.
Міністерство економіки України здійснює завдання щодо
створення сприятливих економічних, умов для функціонування суб'єктів
господарювання всіх форм власності, розвитку ринкових відносин, конкурентного
середовища, розроблення пропозицій щодо формування державної політики у сфері
реалізації прав власності.
Міністерство фінансів України здійснює завдання щодо
забезпечення реалізації єдиної державної фінансової, податкової політики,
політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю.
При вирішенні найважливіших питань розвитку фондового ринку
Комісія використовує інтелектуальний потенціал Консультаційно-експертної ради
Комісії, до складу якої входять вчені, спеціалісти та практики, які надають
вагому методологічну підтримку у підготовці законодавчих та нормативних
документів.
У рамках законодавства та у відповідності із
загальнодержавною політикою у сфері зовнішніх відносин, яка має багатовекторний
характер та орієнтована на запровадження в Україні світових стандартів
регулювання економіки, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
співпрацює з органами регулювання ринку капіталів інших країн, міжнародними
організаціями.
ОПИС ГОЛОВНИХ МОЖЛИВИХ НАПРЯМІВ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ
Аналіз існуючого стану правовідносин, які склалися в
акціонерних товариствах демонструє, що маючи фактично всі атрибути
корпоративного управління, ми змушені визнати, що вони являють собою сьогодні
лише ерзац цих форм і відносин.
Проведення в Україні у 90-х роках масової приватизації з
неналежним законодавчим регулюванням, інформаційний вакуум призвели до кризи
недовіри населення до фінансових інститутів та процесів інвестування в цілому.
Недосконала інформаційна політика, як на перших етапах
приватизації так і на даний час, відсутність роз’яснювальної роботи
державних органів з питань:
- можливих шляхів
захисту громадянами-інвесторами своїх прав
- вжитих заходів у
відношенні порушників на фондовому ринку
- заходів по
створенню законодавства, з метою недопущення порушень у майбутньому
призводить до:
- триваючих
порушень прав та законних інтересів інвесторів на фондовому ринку України
- зневіри
населення до процесів інвестування
- акціонер
продовжує залишатися паперовим, а не реальним власником акціонерного товариства
Відсутність в акціонерних товариствах корпоративної культури,
яка є однією з головних причин порушення прав інвесторів (акціонерів),
здебільшого міноритарних акціонерів проявляється в наступному:
- неналежна увага
до інтересів акціонерів
- відсутність
рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративних відносин
- фінансова
непрозорість та не відкритість акціонерних товариств
- відсутність
правил ефективного менеджменту та належного контролю
Відсутність корпоративної культури, правовий нігілізм,
відсутність належної судової системи призводять до численних зловживань
(правопорушень, злочинів) з боку менеджменту акціонерних підприємств, наслідком
яких є численні та грубі порушення основоположних прав інвесторів:
1. порушення права на рівне ставлення до всіх акціонерів
2. порушення права на участь в управлінні товариством
3. порушення права на отримання інформації про діяльність
акціонерного товариства
Також однією із головних причин порушення прав інвесторів є
недосконала система обліку прав власності на цінні папери, витоки якої походять
з приватизаційних процесів, під час проведення яких, було введено інститут
реєстраторів – професійних учасників ринку цінних паперів, які мають право
здійснювати ведення реєстрів власників іменних цінних паперів акціонерних
товариств при документарній формі існування.
Загальна кількість акціонерних товариств в Україні
коливається між 33000 та 35000, хоча багато з них не ведуть активної
діяльності. Акціонерні товариства, що мають понад 500 акціонерів, повинні
передати ведення реєстру зовнішнім реєстраторам. Станом на 01.12.2007р. на
фондовому ринку України здійснюють діяльність 368 реєстраторів.
На даний час цінні папери за формою існування поділяються на
документарні та бездокументарні, облік прав власності на цінні папери з
бездокументарною формою існування здійснюють зберігачі. Станом на
01.12.2007р. ліцензію на право здійснення депозитарної діяльності
зберігача цінних паперів мають 207 юридичних осіб.
Основними проблемними питаннями обліку прав власності на
цінні папери є наступні:
- невисока якість
системи обліку, яка не відповідає міжнародним стандартам та найкращій
міжнародній практиці
- затримки та
безпідставні відмови при перереєстрації прав власності
- організаційна та
технічна неузгодженість діяльності реєстраторів та зберігачів
- низький рівень
обміну інформацією
- акціонери не
мають можливості перейти на обслуговування до іншого реєстратора
- укладання угоди
між реєстратором та емітентом викликає сумнів щодо «незалежності» реєстраторів,
які отримують прибуток за рахунок емітента
Проблемним питанням обліку прав власності є функціонування
на фондовому ринку України трьох депозитаріїв: Депозитарій МФС, Національний
депозитарій України та Депозитарій НБУ, що не дозволяє здійснювати облік та
зберігання інформації про операції з цінними паперами, здійснювати ведення
центрального реєстру власників, мати центральне сховище документів, тобто не
дає можливості забезпечити належні гарантії прав власності, що є чинником
порушення прав інвесторів.
Ринок цінних паперів надзвичайно нерозвинутий та
фрагментований. Кількість ліцензованих учасників є великою в порівнянні до
розміру самого ринку, дуже багато учасників ринку, які працюють на ньому,
здійснюють дуже незначні за обсягом операції, або не здійснюють жодних операцій
взагалі. Відсутні чинники, які б спонукали акціонерні товариства розміщати
власні цінні папери на біржовому ринку. Торги цінними паперами за обсягами
становлять лише 3-4 % від загального ринку. Відсутня концентрація торгів на
біржовому ринку, переважна більшість угод укладається на позабіржовому ринку.
Це має наслідком непрозоре ціноутворення, яке призводить до
порушення прав інвесторів, яке полягає в наступному:
- неможливість
визначити реальну вартість цінних паперів та маніпулювання цінами (умисне
введення в оману учасників ринку цінних паперів щодо вартості цінних паперів
певного емітента та/або змова про штучну зміну та фіксування ціни цінних
паперів певного емітента або надання учасникам завідомо недостовірної
інформації, яка суттєво вплинула на вартість цінних паперів певного емітента
- неможливість
власників цінних паперів знайти покупця
- відсутність
моніторингу щоденної торгівлі на біржових площадках
- непрозорі торги
на позабіржовому ринку
- відсутність
моніторингу ризиків та здатності реагувати на них
Вищезазначене має численні негативні наслідки, серед яких
головними є:
- відсутність
інвестиційної привабливості українських підприємств
ЦІЛІ ПОЛІТИКИ, ЯКІ ПЛАНУЄТЬСЯ ДОСЯГТИ
З метою підвищення інтересу суспільства до процесів
інвестування для підвищення довіри населення до фінансових інститутів необхідно
покращити систему захисту прав інвесторів та запровадити принципи
корпоративного управління в акціонерні товариства.
ГОЛОВНІ МОЖЛИВІ НАПРЯМИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ
Враховуючи те, що ця Зелена книга не може охопити вирішення
всіх проблем, що спричиняють порушення прав інвесторів, група пропонує детально
розглянути питання корпоративної культури в акціонерних товариствах та
визначити основні можливі напрямки вирішення проблеми.
Варіант 1
Запровадити обов’язковість Принципів корпоративного
управління для акціонерних товариств.
Враховуючи те, що належна система корпоративного управління
дозволяє інвесторам бути впевненими у тому, що керівництво товариства розумно
використає їх інвестицій для фінансово-господарської діяльності і таким чином,
збільшить вартість акцій цей варіант надасть змогу акціонерам контролювати
діяльність менеджерів.
Проблемним залишається питання закріплення цих принципів на
законодавчому рівні, які за своє суттю є стандартами діяльності (поведінки)
акціонерних товариств.
Для того, щоб цей варіант політики відбувся і знайшов
підтримку необхідно:
- провести
системну, багаторівневу, всебічну роз’яснювальну роботу
- провести PR компанію
Група вважає, що при такій політиці підвищиться інвестиційна
привабливість акціонерних товариств, збільшаться надходження до бюджету,
відбудуться позитивні кроки в суспільстві.
Враховуючи те, що Принципи корпоративного управління повинні
здійснюватися акціонерними товариствами через:
- повсякденне
добровільне застосування Принципів корпоративного управління
- включення до
внутрішніх документів товариства положень Принципів корпоративного управління
- розкриття на
рівні річного звіту інформації щодо дотримання положень Принципів
корпоративного управління
Добровільне їх виконання може бути досягнуто лише за умов:
- високого рівня
правосвідомості суспільства та бізнесу
- достатнього
рівня демократизації суспільства
Група зауважує, що при такій політиці ситуація в країні не
зміниться на краще.
Варіант 2.
Залишити принципи корпоративного управління рекомендованими,
при цьому встановити жорстке регламентування прав міноритарних акціонерів.
Принципи корпоративного управління мають рекомендаційний
характер та розраховані на добровільне застосування. Головним стимулом щодо їх
дотримання товариствами є економічна доцільність та об’єктивно існуючі вимоги
ринку щодо залучення інвестицій. Базуючись на положеннях Принципів корпоративного
управління та індивідуальних особливостях, товариства повинні запроваджувати
власні системи корпоративного управління, постійно їх оцінювати та
вдосконалювати.
Проте, обов’язково умовою має бути наявність жорсткого
регламентування питання створення, припинення та діяльності акціонерних
товариств та закріплення прав акціонерів та встановлення відповідальності за їх
порушення:
- обов’язкова
оферта у разі концентрації значного пакету акцій
- право на
обов’язковий викуп акцій
- регламентування
прав акціонерної меншості в органах управління
- запровадження
кумулятивного голосування
Даний варіант може бути не сприйнятий власниками значних
пакетів акцій та фінансово-промисловими групами, тому потребує проведення
державними органами значної інформаційно-роз’яснювальної роботи.
Група вважає, що при такій політиці поступово знизиться
рівень правопорушень серед учасників ринку цінних паперів, що позитивно вплине
на інвестиційний імідж акціонерних товариств. Враховуючи те, що вирішити
проблему порушення прав інвесторів за незначний проміжок часу неможливо, група
віддає перевагу саме цьому варіанту, тому що регламентування прав акціонерів та
встановлення відповідальності за їх порушення поступово повинні дати позитивний
результат.
Варіант 3.
Залишити ситуацію без змін. Національні принципи
корпоративного управління залишають рекомендованими. Система захисту прав
інвесторів не покращується.
Це фактично буде означати, що ситуація в країні по створенню
системи корпоративного управління та по захисту прав інвесторів буде залишатися
довгий час без змін. Її розвиток буде відбуватися поступово, еволюційно. При
відсутності передбачуваної та послідовної політики треба бути готовими до хвиль
корпоративних війн, ворожих захоплень та поглинань. Відсутність політичної волі
у вирішенні питання захисту прав інвесторів не сприятиме підвищенню довіри
резидентів та нерезидентів до фінансових інститутів України, що негативно
відобразиться на економічній ситуації в країні.
Група вважає, що такий варіант політки є неприпустимим.
КОМУНІКАТИВНИЙ ПЛАН
Ключове повідомлення: З метою створення прозорих правил та
рівних умов для інвесторів на фондовому ринку України Державна комісія з цінних
паперів та фондового ринку розробляє систему захисту прав інвесторів
Цілі комунікацій
актуалізувати політичну доцільність розробки системи захисту
прав інвесторів
інформувати про політику захисту прав інвесторів
забезпечити обмін інформацією між всіма зацікавленими
сторонами
залучити експертів, фахівців фондового ринку
заручитися підтримкою Президента України, Верховної Ради
України, Кабінету Міністрів України
забезпечити доступність інформації
сприяти утворенню громадських організацій міноритарних
акціонерів
|
проблема
|
цільова аудиторія
|
реакція
|
методи комунікацій
|
|
порушення прав інвесторів
|
міноритарні інвестори
|
+
|
- семінари,
робочі зустрічі з асоціаціями акціонерів
- громадські
слухання
- «гарячі»
телефонні лінії
- інтерв’ю
|
|
|
мажоритарні акціонери
фінансово-промислові-групи
|
-
|
- цільові
семінари
- круглі столи
- робочі
зустрічі
|
|
|
менеджмент акціонерних товариств
|
+/-
|
- навчальні
семінари
- прес-конференції
- круглі столи
|
|
|
центральні органи виконавчої влади
|
+
|
- листування
- робочі групи
- семінари
- круглі столи
|
|
|
Президент України, Верховна Рада України, Кабінет
Міністрів України
|
+ /-
|
- листування
- зустрічі
- робочі групи
- круглі столи
- конференції
|