Судова і правова робота та правозастосування на фондовому ринку України

Протягом 2002 року Комісія, відповідно до покладених на неї завдань та функцій, проводила роботу щодо перевірки відповідності нормативно-правових актів Комісії діючому законодавству (у зв’язку з прийняттям нових нормативно-правових актів), постійно надавала правову допомогу структурним підрозділам та територіальним органам Комісії, проводила роботу з узагальнення практики застосування чинного законодавства про цінні папери, проводилось опрацювання запитів органів державної влади, суб’єктів фондового ринку, опрацьовувались доручення Президента України, Прем’єр-міністра України, запити народних депутатів України.

Протягом 2002 року до Комісії надійшло 74 позовні заяви про визнання недійсними нормативних актів Комісії, з них 23 позовні заяви та скарги від фізичних осіб. Крім того, працівники Комісії приймали участь у розгляді Київським господарським апеляційним судом трьох апеляційних скарг на рішення судів першої інстанції, п’яти касаційних скарг Вищим господарським судом України та чотирьох касаційних скарг Верховним судом України, у справах провадження в яких не було закінчено у 2001 році.

Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 19.09.02 подано позов до Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва про визнання недійсним розпорядження №13-р від 02.04.02 р.     Рішенням господарського суду м. Києва позовні вимоги Комісії задоволені. Держкомпідприємництво та ТОВ “Спікер-сервіс-реєстр” (третя особа) подали апеляційні скарги на зазначене рішення суду.

Найбільшу питому вагу, майже 35 % (22 справи) від загальної кількості справ, становлять справи за позовами юридичних та фізичних осіб про визнання недійсними рішень Комісії щодо емісії цінних паперів; 17 справ розглянуто судами за позовами професійних учасників фондового ринку та емітентів про визнання недійсними постанов про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, що складає 27 % від загальної кількості.

Протягом 2002 року до Комісії надійшло 10 позовних заяв про визнання недійсними нормативних актів Комісії, що вказує на збільшення такої категорії справ. Так, у 2000 році було оскаржено 7 нормативних актів Комісії, а в 2001 році - 2 нормативних акти Комісії.

Провадження закінчено у чотирьох справах, рішення яких набрали чинності, зокрема:

7 березня 2002 ухвалою Печерського районного суду м. Києва залишено без розгляду у зв’язку з неявкою позивача справу за позовом фізичної особи про визнання недійсним рішення Комісіі №138 “Про затвердження Положення про облік прав власності нерезидентів на цінні папери українських емітентів”;

рішенням господарського суду м. Києва від 06 серпня 2002 у справі 20/311відмовлено ЗАТ ІК “Тект” у задоволенні позовних вимог “Про визнання недійсним абз. 4 п.1.3 Положння про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій ВАТ, створених в процесі приватизації та корпоратизації, затвердженого спільним наказом ФДМУ, АКУ та Комісії від 13.09.00 №1908/11/271 як такий, що не відповідає вимогам Закону”;

11 вересня 2002 року рішенням Голосіївського районного суду м. Києва задоволені позовні вимоги фізичної особи “Про визнання недійсним рішення Комісії №245 від 28.12.2000 та №87 від 14 березня 2002” та визнано недійсним зазначене рішення Комісії;

4 листопада 2002 року господарським судом м. Києва прийнято рішення у справі №18/309, яким задоволено позовні вимоги ЗАТ “Кадем”, ЗАТ “Оболонь”, ЗАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” про визнання недійсним рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.03.2002 року №88. 13.11.02 Київським апеляційним господарським судом рішення гоподарського суду м. Києва залишено без змін. Комісія готує касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на рішення апеляційної інстанції.

Порівняно з попередніми роками збільшилася кількість справ, в яких Комісію притягують до участі у справі в якості відповідача або третьої особи на стороні відповідача лише з однією метою, щоб справа розглядалася за підсудністю в господарському суді м. Києва або Голосіївському районному суді м. Києва. Це, зокрема, справи про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів, зобов’язання Комісії здійснити перевірку професійного учасника, визнання недійсними повноважень спостережної ради товариства тощо.

Слід відмітити, що уповноваженими особами центрального апарату Комісії за 2002 рік було розглянуто 516 справ про правопорушення на ринку цінних паперів.

Таблиця 7. Інформація щодо провадження уповноваженими особами центрального апарату Комісії справ про правопорушення на ринку цінних паперів у 2000-2002 роках

Центральним апаратом було розглянуто 3 справи про адміністративні правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні посадових осіб. З них дві справи закрито, з однієї справи прийнято рішення про накладення штрафної санкції у розмірі 850 грн.

За результатами аналізу справ про правопорушення на ринку цінних паперів, розглянутих протягом 2002 року, можна виділити наступні типові порушення законодавства.

Протягом 2002 року до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку оскаржено 114 постанов про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів.

Необхідно відмітити, що у 2002 році поліпшилася ситуація щодо добровільної сплати штрафних санкцій учасниками ринку цінних паперів. Так, протягом 2002 року уповноваженими особами центрального апарату Комісії було накладено 276 штрафних санкцій на загальну суму 155,3 тис. грн., з яких за 194 штрафними санкціями сплачено на загальну суму 104,5 тис. грн.

У зв’язку з несплатою правопорушниками на ринку цінних паперів у добровільному порядку штрафів, накладених за результатами розгляду справ про правопорушення, проводилась робота щодо примусового стягнення штрафів до Державного бюджету України у судовому порядку шляхом звернення до органів прокуратури.

Поліпшити ситуацію щодо стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів можливо шляхом внесення змін до Закону України “Про виконавче провадження” у частині визнання постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів виконавчим документом та внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” в частині звільнення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від сплати державного мита у разі звернення Комісії до суду щодо стягнення штрафних санкцій за постановами про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, що винесені уповноваженими особами Комісії.